Що таке «провина вцілілого»?
Провина вцілілого – це почуття, що виникає, коли людині вдалося пережити якусь ситуацію, що становила загрозу життю, в той час, коли інші померли.
За яких умов виникає?
Коли людина прожила складну, небезпечну ситуацію, зазнала менших ушкоджень, аніж інші, стала свідком таких подій або, навіть не будучи очевидцем, знає про це з новин тощо.
Які є симптоми та ознаки?
Прояви можуть бути як фізичні, так і психологічні.
Фізичні:
- Порушення сну (безсоння, страшні сни, нічні жахи).
- Головні болі.
- Втрата апетиту, нудота.
- Млявість, знесилення.
- Пришвидшене серцебиття.
Психологічні:
- Докори сумління.
- Нав’язливі думки з самозвинуваченням, самозасудженням.
- Флешбеки (раптові, неконтрольовані, дуже реалістичні спогади про травматичні події, що ніби знову занурюють до них).
- Почуття безпорадності.
- Апатія, емоційна втома.
- Дратівливість.
- Почуття несправедливості.
- Сором.
- Втрата мотивації щодо діяльності.
- Неможливість повноцінно радіти та насолоджуватися життям.
- Суїцидальні думки.
Основною ознакою є: картання себе та роздуми, чому вдалося вижити, а іншим – ні; чи можна було якось допомогти, врятувати, запобігти смерті інших та ін.
Як протидіяти?
- Варто налагодити сон (лягати в один і той же час не пізніше опівночі, уникати гаджетів за годину до сну), збалансувати харчування, додати легкої фізичної активності (прогулянки, легкі вправи).
- Спробуйте вести щоденник, записуючи там власні переживання, та/або щоденник вдячності, до якого вносяться вдячності (собі, оточуючим, обставинам тощо).
- Дозвольте собі відчувати й проживати будь-які емоції, не засуджуючи себе за це, адже така реакція є нормальною у відповідь на ненормальні події.
- Окресліть коло власної відповідальності та впливу. Визнайте, що не на всі події можна вплинути, не все залежить від вас, тому й відповідальність є обмеженою.
- Спілкуйтеся, розповідайте про свої емоції, не залишайтеся виключно на самоті зі своїми думками.
- За можливості й наявності особистісних ресурсів, допомагайте іншим, займайтеся волонтерством.
- Звертайтеся за професійною допомогою до фахівців, психологів, лікарів, соціальних працівників. Скористайтеся індивідуальними консультаціями та груповою роботою в колах підтримки.
Пам’ятайте, що якби нам не хотілося, але ми не можемо повпливати на всі події, що відбуваються навколо нас, не все залежить від нас, навіть коли ми дуже стараємося.
Підготувала: Софія Інкіна, психологиня ВСПР-ССС.