Особисті межі (кордони) – це те, що відділяє одну особистість від інших.
Серед меж виділяють:
- Фізичні – тілесні кордони, чи/як до вас можна торкатися, а як – ні (рукостискання, обійми тощо).
- Сексуальні – інтимні кордони, що проявляються під час сексуальної взаємодії.
- Емоційні – ваші цінності, почуття, переконання, загалом внутрішній світ і можливості допустимого контакту з оточуючими.
- Матеріальні – ваше особисте майно, речі, гроші, розпоряджання ними та відповідні рішення.
- Часові – рамки та обмеження щодо тривалості взаємодії з вами, допустимих форматів контактування та зустрічей.
Ознаки порушення особистих меж:
- Виснаження, фізична втома після взаємодії з кимось.
- Напруження, роздратування.
- Відчуття «використаності».
- Постійне прагнення уникати конфліктів.
- Відчуття неповаги з боку інших.
- Прагнення весь час догоджати іншим, навіть нехтуючи власними потребами.
- Незадоволення власних бажань.
- Страх відкинутості.
Порушення особистих меж містить багато загроз, як для ментального, так і для фізичного здоров’я. Тому волонтерам необхідно дбати про встановлення чітких кордонів і їх відстоювання.
Рекомендації щодо встановлення та відстоювання меж:
- Розвивайте навичку відмовляти, коли немає ресурсів, наснаги, бажання.
- Усвідомте правду та дайте щиру відповідь собі на питання: «Чи справді мені це нормально?».
- Використовуйте Я-висловлювання щодо того, коли саме можете допомогти, що зробити («Я можу о восьмій», «Мені зручно підійти» та ін.).
- Приділяйте час задоволенню власних потреб.
- Зважайте на свої цінності, принципи, адже вам не обов’язково їх порушувати, навіть коли дуже просять.
- Звертайтеся за допомогою до керівників, лідерів волонтерського об’єднання, громадської організації чи того середовища, до якого приналежні як волонтер.
Пам’ятайте, що зробити інших щасливими може тільки та людина, яка сама є щасливою, якій є чим поділитися. Так само й допомогти іншим може лиш той, хто вже допоміг собі.
Підготувала: Софія Інкіна, психологиня ВСПР-ССС.
