Ця стаття підготовлена з ознайомчою метою. Вона покликана допомогти краще зрозуміти, що таке панічні атаки та панічний розлад, як вони проявляються та чому важливо звертатися по фахову допомогу. Матеріал не призначений для самодіагностики і не може замінити консультацію лікаря або психотерапевта.
Тривога – це природна емоційна реакція людини. Вона пов’язана з очікуванням небезпеки або негараздів та супроводжується активацією нервової системи. Помірного рівня тривога має адаптивну функцію: мобілізує ресурси організму, підвищує пильність уваги і допомагає підготуватися до складної ситуації. Водночас вона може набувати дезадаптивного характеру – коли виникає без реальної загрози або коли інтенсивність переживання є надмірною і дезорганізує поведінку.
Панічна атака – це раптовий напад інтенсивної тривоги або сильного дискомфорту, який швидко досягає піку (зазвичай протягом кількох хвилин). Загальна тривалість епізоду зазвичай становить 20-30 хвилин. Напад супроводжується яскравими тілесними (вегетативними) проявами: серцебиттям, відчуттям перебоїв у роботі серця, підвищенням артеріального тиску, задухою, запамороченням, нудотою, пітливістю, тремтінням. Часто виникають відчуття дереалізації (коли навколишній світ здається нереальним) або деперсоналізації (відчуженості від самого себе), страх втрати контролю чи смерті.
Через інтенсивність тілесних симптомів людина нерідко сприймає панічну атаку як ознаку серйозного соматичного захворювання – інфаркту, інсульту чи «раптової зупинки серця». Проте панічна атака сама по собі не є небезпечною для життя. Це результат різкої активації симпатичної нервової системи – тієї частини нервової системи, яка відповідає за реакцію «бий або тікай».
Техніки психологічної самодопомоги
Під час панічної атаки важливо, наскільки це можливо, нагадати собі, що цей стан є тимчасовим. Допоміжними можуть бути прості техніки саморегуляції: повільне дихання з подовженим видихом, зосередження уваги на конкретних предметах навколо, контакт із опорою під ногами або поверхнею, на якій людина сидить. Можна використати техніку заземлення: назвати п’ять предметів, які видно, чотири звуки або тілесні відчуття, які вдається помітити, три об’єкти, яких можна торкнутися. Такі дії допомагають поступово повернути увагу з катастрофічних думок до реальної ситуації та зменшити інтенсивність тривоги. Також про те, як подолати ситуативну та фонову тривогу, ми вже писали тут.
Панічний розлад – це психічний розлад, за якого панічні атаки повторюються і супроводжуються стійким занепокоєнням щодо їх можливого повторення або змінами поведінки (наприклад, униканням певних місць чи ситуацій).
У МКХ-10 він кодується як F41.0 і описується як повторні напади тяжкої тривоги, що є непередбачуваними. Важливим при панічному розладі є не лише сам факт нападу, а й подальше формування так званого «страху страху» — стійкого очікування нової атаки, яке саме по собі може підтримувати напруження, обмежувати поведінку та погіршувати якість життя.
Інші можливі причини симптомів
Для встановлення діагнозу необхідна диференційна діагностика, тобто виключення інших станів, які можуть мати подібні симптоми. Серед них – серцево-судинні, ендокринні, неврологічні захворювання, а також вплив психоактивних речовин. Крім того, панічні атаки можуть виникати в межах інших психічних розладів, зокрема депресії або генералізованого тривожного розладу.
Генералізований тривожний розлад відрізняється тим, що тривога має стійкий, розлитий характер і присутня більшість днів протягом тривалого періоду. Натомість при панічному розладі тривога має епізодичний, пароксизмальний характер – у вигляді раптових нападів.
Лікування панічного розладу
Лікування панічного розладу ґрунтується на біопсихосоціальному підході, що поєднує медикаментозну терапію, психотерапію та соціальну підтримку. Найбільш дослідженим психотерапевтичним методом є когнітивно-поведінкова терапія, яка допомагає змінити катастрофічні інтерпретації тілесних відчуттів і поступово зменшити уникальну поведінку. У разі потреби лікар може призначити медикаментозне лікування.
Важливо наголосити: поодинокий епізод панічної атаки не означає наявності панічного розладу. Водночас повторювані напади, що супроводжуються вираженим стражданням або обмеженням повсякденного функціонування, є підставою для звернення до фахівця.
Психічні розлади – це не прояв «слабкості характеру», а медичні стани, що мають біологічні, психологічні та соціальні чинники. Панічна атака є інтенсивним, але минущим епізодом тривоги, тоді як панічний розлад – це стан, що потребує професійної оцінки та, за потреби, лікування.
Якщо симптоми викликають занепокоєння або впливають на навчання, роботу чи соціальне життя, доцільно звернутися до лікаря-психіатра або психотерапевта для отримання кваліфікованої допомоги. Своєчасне звернення по допомогу дозволяє значно зменшити симптоми, відновити якість життя та попередити ускладнення.
