▫️ Чи чули ви від оточуючих: “Все, це кінець… Настане повний блекаут, буде найсуворіша зима, ми пропадемо“? А може ви й самі ловили себе на подібних думках? Такі та подібні думки є ознакою катастрофізації.

🔍 Що таке катастрофізація? Чим вона небезпечна? Як виникає? Як з нею боротися? На ці питання надасть відповіді стаття.

Катастрофізація — це негативно забарвлене очікування жахливих, фатальних подій (втрата життя чи близьких, значне погіршення стану здоров’я, жебракування тощо).

Думки-маркери: 

  • Я пропаду;
  • Ми помремо; 
  • Нам кінець;
  • Ми замерзнемо до смерті; 
  • Я цього не переживу. 

За словами психолога П.Кілана, катастрофізація — це негативний спосіб мислення, що підсилює емоції до такого рівня, з котрим людині важко впоратися.

Емоції та почуття (стани), які переживає людина, коли катастрофізує: 

  • Паніка;
  • Панічні атаки;
  • Сильний страх;
  • Безпорадність;
  • Відчай.

Чим небезпечна катастрофізація?

Катастрофізація непродуктивна та деструктивна. Гострі негативні переживання посилюють шкідливу дію стресу. Коли людина катастрофізує, то не може надати адекватну оцінку ситуації. Людина, “захлинаючись” від потоку неприємних емоцій, втрачає віру в себе, впевненість. Постійні тяжкі переживання, за яких особистість не бачить жодних позитивних перспектив, можуть призвести до психічних розладів.


Чому люди катастрофізують? 

Можна виділити багато причин, оскільки кожна історія унікальна. 

  • Однією з поширених причин є “успадкування” катастрофізації від батьків чи інших родичів, вагомих людей, що оточували з дитинства. Дитина зростає, спостерігає за батьками та оточуючими, наслідує певні емоційні реакції, поведінкові прояви. Таким чином, якщо батьки схильні до катастрофізації, яскраво та активно проявляють власні катастрофічні переживання, то велика ймовірність того, що діти також будуть катастрофізувати;
  • Соціальне середовище, в якому живе людина, теж може викликати катастрофізацію. Інформаційний простір наповнений різною інформацією. Перегляд чи читання новин, гортання соціальних мереж, може провокувати підвищення тривожності. Контент, який споживає людина, може викликати у неї хвилювання, занепокоєння, які можуть стати першою сходинкою до катастрофізації;
  • Пропаганда катастрофізації, залякування, інформаційна війна. Іноді катастрофізацію можуть використовувати у власних інтересах, як дестабілізуючий засіб впливу на суспільство. 

Як пригальмувати та пропрацювати думки- катастрофізації? 

1. Зробіть паузу. Спробуйте заспокоїтися (дихальні вправи, переключення, ковток води, душ, прогулянка, обійми тощо).

2. Спробуйте проаналізувати та оцінити вашу катастрофізаційну думку, за допомогою таких питань: 

  • Яка вірогідність розвитку такого сценарію?
  • Які я маю аргументи, що це так буде?
  • Які є шанси, що так не буде?

Підбийте підсумки ймовірності виникнення ситуації-катастрофи. 

3. Спробуйте покритикувати цю думку. Намагайтеся виділити докази, що найстрашніше не станеться. 

4. Проаналізуйте власні сили, з якими ви можете або запобігти виникненню ситуації, або зменшити її негативний вплив за допомогою питань: 

  • Чи залежить виникнення цієї ситуації від мене?
  • Що я можу зробити, щоб цього не сталося?
  • Як я можу послабити негативні наслідки для себе? 

5. Розробіть план дій на випадок, якщо небажана ситуація відбудеться. 

6. Зверніться до психолога, якщо потребуєте допомоги на цьому шляху. 

І нехай катастрофами буде лише жанр фільмів!

Підготувала: Софія Інкіна, психологиня ВСПР-ССС.

Де нас знайти