▫️ Чи знайомо Вам: “Я не маю права засмучуватися! Не можна плакати! Зберися, ганчірко!”? Якщо так, тоді може бути, що ви займаєтеся консервацією емоцій.
▫️ Консервування емоцій – це відкладення проживання емоцій, що може призвести до негативних наслідків.
▫️ Як це відбувається? Чому шкідливо консервувати емоції? Що робити, якщо помітили, що консервуєте емоції? На ці та інші питання надасть відповіді стаття, котру ми підготували для Вас.
Як відбувається консервування емоцій?
Коли в житті відбуваються якісь події (приємні чи неприємні), ми на них реагуємо певним чином. Якщо, наприклад, у Вашому житті сталося щось дуже неприємне, а у Ваших думках: “Та пусте, розкисати не можна, бо оточуючі подумають, що я слабкий/а”, то Ви успішно законсервували емоцію та відправили її у підвал до інших “баночок”.
Таким чином, процес консервування емоцій відбувається тоді, коли Ви забороняєте собі проживати емоції тут і зараз або хоча б згодом, а відкладаєте переживання на колись, котре може й не настати.
Чому відбувається консервування?
Найчастіше джерелом схильності до консервації емоцій є виховання чи вплив оточуючих. Чи знайомо Вам: “Не плач, не сором мене своїми сльозами”, “Чого нюні розвів/вела, такий/а дорослий/а, а хлюпає”, “Досить реготати, вже всі навколо дивляться на тебе”, “Не треба так радіти, бо інші будуть заздрити”? Такі та подібні настанови від батьків, родичів, оточуючих формують схильність до консервування емоцій. Також причинами може стати осуд за прояв емоцій зі сторони оточуючих, навіть незнайомців.
Чому шкідливо консервувати емоції? До яких наслідків це може призвести?
Їжа, у якої закінчився термін придатності, стає шкідливою та небезпечною для організму людини, така ж історія й з консервованими емоціями.
Коли у Вашому житті відбуваються якісь події, Ви на них реагуєте певним чином. Ваше тіло також дає реакцію, наприклад, виділення гормону адреналіну під час сильного стресу. Навіть якщо Ви будете свідомо стримувати себе, не випускаючи емоцій, то Ваше тіло буде давати реакцію. Ті гормони, що виділяються в організмі у відповідь на ту чи іншу подію, мають бути відредаговані, інакше це може призвести до виникнення захворювань. З. Фройд говорив: “Якщо ми женемо якусь проблему в двері, потім вона, у вигляді симптому хвороб, проникає через вікно”. Отож, важливо проживати емоції тут і зараз.
Як запобігти консервації емоцій?
Щоб не відкладати емоції, потрібно проживати їх тут і зараз. Дозвольте собі засмутитися, Ви не зобов’язані “вивозити” всі події цього світу. Дайте собі можливість поплакати. Посмійтеся вже нарешті, скільки хочеться, неважливо, що подумають люди, бо може саме сьогодні на часі посміятися, оскільки ми не знаємо чи буде завтра привід посміхнутися.
Що робити, якщо помітили консервування емоцій?
Те, що Ви це помітили – вже перший крок до виправлення ситуації.
- Як би це банально не звучало, але намагайтеся дозволяти собі прояв емоцій, хоча б потроху.
- Спробуйте завести “Щоденник емоцій”, в якому будете описувати й підсумовувати емоції, котрі проживаєте. Це може бути складно, може бути нудно, але це надасть Вам розуміння того, що Ви взагалі відчуваєте.
- Зверніть увагу на ті думки, що у Вас виникають, коли Ви собі забороняєте прояв емоцій. Впали та вдарилися, ще й одяг порвався? Хочеться плакати, а Ви себе стримуєте? Ось саме тут спробуйте спіймати себе на думці. Що Ви подумали? Не можна, бо…? На цьому моменті у Вас може виникати батьківська установка: “Не можна плакати, бо люди не те подумають, засуджувати будуть”. Або, наприклад, Ви нарешті придбали річ, яку давно хотіли, але соромно радіти, тож спробуйте відповісти собі на питання: “Чому?”.
Коли відловите думки, то проаналізуйте їх, звідки вони взялися у вашій голові. Чиї насправді це думки? Хто Вам колись сказав, що не можна?
Така робота з думками допоможе зрозуміти причини того, чому Ви консервуєте емоції, а розуміючи джерело виникнення, простіше працювати над вирішенням проблеми.
- Відвідайте психолога, якщо самостійно впоратися важко.
Дозволяйте собі жити власне життя з його різноманітними барвами емоцій.