▫️ Війна внесла корективи (м’яко кажучи) до наших життів, зруйнувавши деякі плани, додаючи тривог, відбираючи можливості. Для багатьох після 24.02.2022 життя призупинилося, війна додала тривожних думок стосовно майбутнього, постало питання: “Як планувати свою діяльність далі, якщо я не знаю, що буде через тиждень?”.
Перш ніж починати щось планувати на майбутнє, потрібно подбати про своє теперішнє. Зверніть увагу на себе, проаналізуйте свій стан. Це можна зробити за допомогою таких запитань:
• Чи перебуваю я у (відносній) безпеці?
• Як я себе почуваю?
• Чи задоволені мої базові потреби (сон, відпочинок, їжа, укриття)?
Якщо розумієте, що ви у безпеці, добре себе почуваєте, ваші базові потреби задоволені, то можете спробувати приступити до планування. Якщо ж помітили, що якась із ваших відповідей демонструє незадоволену потребу, тоді потрібно спершу потурбуватися про себе, а вже потім можна спробувати планувати.
Рекомендації щодо планування:
🔸 Спробуйте “мікропланування”. Заплануйте свій день. Внесіть до плану буденні заняття та навіть мінімальні завдання. Наприклад: зробити зарядку, відвідати лекцію, помити посуд, полити квіти тощо. Такий план допомагає впорядкувати свої задачі, розподілити навантаження, демонструє вашу щоденну ефективність, дає таке важливе відчуття стабільності.
Відкладіть більш довготривале планування.
🔸 Знизьте рівень вимог стосовно себе. Якщо до війни ви встигали і заняття відвідати, і з друзями погуляти, і попрацювати, і домашку зробити, ще й песика вигуляти, то зараз не варто вимагати від себе того ж рівня продуктивності, що був до війни.
Згадаймо воду. Коли змінюються умови, то вода теж змінює свій стан. При цьому цей стан не є остаточним, наприклад, лід може розтанути, під дією певних чинників, вода перейде до рідкого стану, а потім може знову відбутися затвердіння, знову ж під дією інших чинників. Подібно воді людська психіка реагує на зміну обставин, у кожного по-різному, але певна реакція відбувається. Тому вимагати від себе бути такими ж, як ми були до війни, так само, як вимагати від льоду залишатися льодом в склянці гарячого чаю.
🔸 Не забувайте хвалити себе. Якщо вам це здається чимось недоречним, особливо під час війни, то спробуймо розібратися з користю від похвали та переосмислити ваші оціночні критерії.
Кожен відповідає за свій фронт роботи. Виконуючи свою роботу, ви не перекладаєте її на оточуючих, а інші можуть займатися своєю діяльністю. Якщо пояснювати простіше, то коли ви помили посуд, комусь із ваших співмешканців не доведеться робити це, і він (вона) зможе в цей час, наприклад, пропилососити. Коли ви себе хвалите, то надсилаєте сигнал до власної психіки, що ви робите хорошу справу.
Наразі у більшості з нас загострилася потреба у теплих словах підтримки. Спробуйте почати з себе до себе. Ви найкраще знаєте як вас можна підбадьорити, якими словами втішити, надати моральних сил. Підтримуючи себе ви вибудовуєте фундамент для нових звершень.
Намагайтеся оцінювати свою діяльність поблажливо, оскільки обставини нашого життя змінилися.
Бажаємо вам бережливого ставлення до себе та ефективного планування. Тримаймося, як та шафка з півником 💪🏻
Підготувала: Софія Інкіна, психологиня ВСПР-ССС.