Людина в сучасному світі постійно перебуває в полі впливу та тиску. У загальному суспільному просторі окремій людині складно зберегти свою індивідуальність. Люди «медійні», або такі, що є вищими за рангом, посадою, статусом тощо можуть впливати на спосіб життя, мислення, вчинки, переконання, можуть змінювати настрої, бажання та поведінку людей. І такі цінності стають спільним суспільним надбанням для багатьох, так би мовити “консервуються” у нашій підсвідомості.

Дослідники всього світу вивчають такі закономірності, взаємозв’язки. Проте один з найвідоміших психологів, американець, єврей Стенлі Мілґрем, провів один із найсуперечливіших експериментів в історії. На початку 1960-х, працюючи доцентом в Єльському університеті, Стенлі розпочав дослід, який згодом назвуть неетичним, неправильним і незаконним.

Американський психолог Стенлі Мілгрем | Pinterest

Його мета була з’ясувати, скільки страждань можуть заподіяти одні люди іншим, причому безневинним людям, за умови, якщо це є їх робочими обов’язками. І цьому передувало історичне підґрунтя, адже у 1960-х відбулася найгучніша у світі судова справа – судили Адольфа Ейхмана (“архітектора Голокосту”) за причетність до смерті мільйонів євреїв. Жахливі події для того часу, які назавжди закарбувалися в пам’яті німців…

Учасникам експерименту сказали, що досліджується вплив болю на пам’ять. А учасниками були сам експериментатор, реальний піддослідний («учитель») і актор, який грав роль іншого піддослідного («учня»). «Учень» повинен був заучувати слова зі списку, а «учитель» – перевіряти його пам’ять і, в разі помилки, карати електричним розрядом, кожен раз збільшуючи його силу. 

Один з учасників експерименту Мілгрема перед генератором струму | Pinterest

Спочатку експеримент Мілґрема проводився для того, щоб з’ясувати, як жителі Німеччини могли брати участь у знищенні величезної кількості людей під час нацистського терору. У підсумку, експеримент наочно продемонстрував нездатність людей (в даному випадку «вчителів») протистояти начальнику (досліднику), який наказував продовжувати виконання «роботи», незважаючи на те, що «учневі» заподіюються страждання. В результаті експерименту було виявлено, що в свідомості людини глибоко вкорінена необхідність підпорядкування авторитетам, навіть за умови внутрішнього конфлікту і моральних страждань.

Сам же Мілґрем зазначав, що під тиском авторитету адекватні дорослі люди здатні зайти дуже далеко. 

Тиск на людину | Фотокартка з книги Стенлі Мілґрем «Підпорядкування до авторитету. Науковий погляд на владу та мораль»

Якщо ми на якийсь час замислимося, то побачимо, що, насправді, результати експерименту Мілґрема говорять нам про нездатність людини самостійно вирішувати що їй робити і як поводитися, коли «над нею» стоїть хтось вище за рангом, статусом і т.п. 

Прояв цих особливостей людської психіки, на жаль, дуже часто призводить до плачевних результатів. Щоб наше суспільство можна було назвати по-справжньому цивілізованим, люди повинні навчитися завжди керуватися людським ставленням один до одного, а також етичними нормами та моральними принципами, які диктує їм їхнє сумління, а не авторитет та влада інших людей. 

Сподобалась стаття? Бажаєте поділитится враженнями, покритикувати або запропонувати тему для розгляду? Пишіть нам до нашого боту @qa_sss_bot, нам дійсно важлива ваша думка і спостереження.

Із засобами і методами впливу на нашу свідомість ми будемо вас знайомити у наших подальших телеграфах. Долучайтеся до обговорень 😉

Статтю підготував: Лісовський Костянтин
Більше цікавих статей та івентів на нашому каналі в
Telegram, YouTube, зворотний зв’язок – @qa_sss_bot

Задайте своє питання!

 

[contact-form-7 id=”36″ title=”Контактная форма 1″]

×