Афіша на жовтень — листопад 2011 року

1. У.Шекспір  «Ромео и Джульетта»

27.10.2011 четвер , 19:00

Переклад Ірини Стешенко

Вистава на 2 дії

Режисер-постановник, сценограф — В.Козьменко-Делінде

Музичне оформлення — О.Логінов

Сценічні бої — з.а. В.Абазопуло

Хореографія — з.а. Л.Руснак

Дiйовi особи та виконавцi:

Ромео — студент Національного університету театру, кіно і телебачення імені І.Карпенка-Карого Володимир Абазопуло, П.Піскун, Д.Чернов

Джульєтта — К.Баша-Довженко, А.Савченко

Монтеккі — з.а. В.Абазопуло, А.Чумаченко

Синьйора Монтеккі — з.а. I.Капiнос, І.Мельник

Капулетті — О.Логінов, з.а. П.Панчук

Синьйора Капулетті — I.Дворянин

Ескал — студент Київського Національного університету культури і мистецтва Д.Ступка

Паріс — Я.Гуревич, О.Зубков

Меркуціо — Н.Заднiпровський, з.а. О.Ступка

Бенволіо — О.Печериця, П.Піскун

Тібальт — з.а. А.Тимошенко, О.Форманчук

Брат Лоренцо — з.а. В.Мазур, з.а. О.Стальчук

Брат Джованні — студент Національного університету театру, кіно і телебачення імені І.Карпенка-Карого Володимир Абазопуло, Я.Гуревич, О.Зубков, О.Печериця, П.Піскун, Д.Чернов

П`єтро, аптекар — О.Паламаренко

Балтазар — О.Северин

Мамка Джельєтти — Л.Красовська, С.Прус

Розаліна — Н.Ненужна

„П’ять днів і ночей любові, ненависті, смертей, горя, страждань, п’ять днів нестримних шалених пристрастей з трагічним фіналом” Олександр Анікст.

Автор проекту, режисер і сценограф Валентин Козьменко-Делінде – один із тих митців, які в середині 80-х років відкривали для українського кону нову театральну естетику. Він є постановником, зокрема, на нашій сцені таких знакових вистав, як „Сон літньої ночі” У.Шекспіра, „Кар’єра Артуро Уї” Б.Брехта, „Сни за кобзарем” („Київська пектораль” у п’яти номінаціях). У 90-х роках Валентин Працював у МХАТі імені Антона Чехова під керівництвом Олега Єфремова. Сьогодні, мешкаючи у Словаччині, режисер активно співпрацює з театрами Європи та займається викладацькою діяльністю.

2. Иван Котляревский «Наталка Полтавка»

29.10.2011 субота, 19:00

Українське музично — драматичне рококо в двох діях

Сюжет п'єси, створений на життєвій ситуації, що відбиває реальні

взаємини мiж селянами, досить простий: пан Возний, користуючись своїм

становищем, намагається примусити бідну селянську дівчину вийти за нього

заміж. Але Наталка любить Петра — сироту та ще й колишнього наймита її

батька, що пішов бурлакувати, — i знаходить у собі сили подолати всі

перешкоди на шляху до одруження з ним.

3. «Сентиментальний круиз»

30.10.2011 неділя, 19:00

Тамара Кандала

Переклад Василя Неволова

Сентиментальний круїз

Вистава на 2 дії

Режисер-постановник – з. д. м. П.Ільченко

Режисер – н. а. В.Нечепоренко

Художник-постановник – В.Карашевський

Художник по костюмах – Н.Рудюк

Музичне оформлення – О.Логінов

Художник по світлу – В.Святненко

Звукорежисер – О.Пліса

Дійові особи та виконавці:

Олександр– н. а. В.Нечепоренко

Ян – н. а. Б.Бенюк

Олена– н. а. І.Дорошенко, Н.Перчевська

Ліза– І.Мельник, О.Мєдвєдєва

Карл– з. а. Н.Задніпровський, О.Зубков

Виставу веде з. п. к. Віра Алименко

Тривалість вистави — 2 год. 10 хв.

Спектакль вражає жанровими переливами, витонченністю лірики, карколомністю детективного сюжету.

Ян – тяжко хворий магнат, “великий містифікатор”, – як його називає дружина — купує яхту і запрошує близьких у можливо останній круїз у своєму житті.

По тижню плавання починає зростати напруга.

Родинні стосунки виявляються надто вже непростими...

4. Іван Нечуй-Левицький

Кайдашева сім`я

01.11.2011 вівторок, 19:00

Комедія на 2 дії

Режисер-постановник – заслужений діяч мистецтв Петро Ільченко

Режисер – нар. арт. Володимир Коляда

Художник-постановник — заслужений діяч мистецтв Андрій Александрович-Дочевський

Художник по костюмах – народний художник Людмила Нагорна

Музичне оформлення — засл. арт. Володимир Гданський

Балетмейстер — заслужений працівник культури, лауреат премії “Київська пектораль” Наталія Осипенко

Хормейстер — засл. арт. Анатолій Навроцький

Художник по світлу – Віктор Святненко

Звукорежисер – Оксана Макарська, Олег Чорний

Дiйовi особи та виконавцi:

Кайдаш — нар. арт. Володимир Коляда, засл. арт. Петро Панчук

Кайдашиха — нар. арт., лауреат Національної премії України ім. Т.Шевченка Наталія Сумська

Карпо – Юрій Ребрик, засл. арт. Олександр Форманчук

Лаврін — засл. арт. Назар Задніпровський, Дмитро Чернов

Мотря – Олена Медвєдєва, засл. арт. Наталія Ярошенко

Мелашка – Ксенія Баша-Довженко, Анжеліка Савченко, Олена Фесуненко

Баба Параска — нар. арт. Ніна Гіляровська, Наталія Перчевська

Баба Палажка — засл. арт. Зінаїда Цесаренко, засл. арт. Наталія Омельчук

Довбиш — нар. арт. Валерій Дудник

Довбишка — засл. арт. Валентина Ілляшенко, Ольга Кондратюк, Олександра Олексенко

Привид херсонського чумака — нар. арт. Володимир Абазопуло

Дівчата, хлопці, селяни — артисти балету, хору, оркестру

Веде виставу: заслужений працівник культури Н.Лапшина, К.Щербина

Тривалість вистави — 2 год. 30 хв.

Сюжет “Кайдашевої сім’ї” охоплює події, що відбулися у великий сільській родині Кайдашів.

Ми зустрічаємося з героями: Кайдашем, його дружиною Марусею та двома їх синами Карпом і Лавріном у переламний момент існування сім’ї, коли дорослішають діти, обирають собі пари і починається інше життя.

У цій виставі сміх лунає крізь сльози й навпаки. Комічні і драматичні ситуації, у які потрапляють персонажі, взяті із самого життя.

5. Едіт Піаф, Життя в кредит

02.11.2011 середа, 19:00

Юрій Рибчинський

Музика Вікторії Васалатій

Мюзикл на 2 дії

Режисер-постановник – засл. діяч мистецтв Ігор Афанасьєв

Художник-постановник — Валентин Козьменко-Делінде

Балетмейстер — засл. арт. Алла Рубіна

Балетмейстер-репетитор — лауреат премії «Київська пектораль», засл. діяч мистецтв Н.Осипенко

Аранжування — Анатолій Карпенко

Художник по костюмах — Надія Кудрявцева

Музичний керівник — засл. арт. Володимир Гданський

Хормейстер — засл. арт. Анатолій Навроцький

Режисер-асистент – Олександр Логінов

Циркова пластика — нар. арт. В.Абазопуло

Звукорежисер – Олексій Кітель

Звукооператор – Олексій Сікорський, Олександр Пліса

Художник по світлу – Віктор Святненко, Ярослав Марчук

Світлові та театральні ефекти — LED – stream

Дiйовi особи та виконавцi:

Едіт Піаф — Вікторія Васалатій, засл. арт. Тетяна Міхіна

Едіт-дівчинка — Анна-Марія Жирко

Симона – Ксенія Баша-Довженко, Анжеліка Савченко

Біла леді — засл. арт. Тетяна Олексенко-Жирко, нар. арт. Людмила Смородiна

Марсель Марсо – Лауреат Національної премії України ім. Т.Шевченка Андрій Водичев, засл. арт. Тарас Жирко

Лепле — нар. арт. Олександр Заднiпровський, Олександр Логінов

Мати Едіт – Наталія Корпан, Ольга Кондратюк

Мати Гассіона — засл. арт. Валентина Ілляшенко, Наталія Перчевська

Луі Гассіон – Вадим Полiкарпов, Юрій Ребрик

Комісар поліції — нар. арт. Василь Мазур, засл. арт. Володимир Нiколаєнко

Раймон Ассо — засл. арт. Олександр Форманчук

Мадлен Ассо — засл. арт. Інна Капiнос, Олена Яблучна

Аннет Лажон — засл. арт. Ірина Дворянин

Луї Дюпон — засл. арт. Тарас Постнiков, Дмитро Чернов

Лікар – Олександр Печериця, Дмитро Рибалевський

Гольдін, хазяїн АВС — нар. арт. Володимир Нечепоренко

Єлена – Анастасія Добриніна

Жюлі – Ірина Мельник

Коко – Олена Мєдвєдєва, Олена Фесуненко Мішел — Віра Мазур, Наталія Ненужна

П’єр – Павло Піскун

Жан — Дмитро Завадський, Володимир Зозуля

Жак – Олег Терновий

Огюст – Іван Кадубець

Двійник Білої леді – Вія Кальва, Тетяна Махова

Акордеоніст — засл. арт. Володимир Гданський

Гімнаст — нар. арт. Володимир Абазопуло

Парижанки – Вікторія Зубкова, Вія Кальва, Тетяна Махова, Юлія Мураткiна, Тетяна Мурашко, Марина Савка

Парижани – Михайло Лущ, Віталій Махов, Андрій Мовлянов, Олексій Санжак

Веде виставу: засл. працівник культури Ніна Лапшина, Катерина Щербина

Тривалість вистави — 3 години.

6. Мартин Боруля

03.11.2011 четвер, 19:00

Іван Карпенко-Карий

Комедія на 2 дії

Режисер-постановник — П.Ільченко

Художник-постановник — О. Татаринов

Композитор — з.а. В.Гданський

Хормейстер — з.а. А.Навроцький

Пластика — Н.Осипенко

Звукорежисер —

Художник по світлу — І.Ваховський

Дiйовi особи та виконавцi:

Мартин Боруля — багатий шляхтич, чиншовик — н.а. В.Коляда, з.а. В.Мазур

Палажка, його жінка — з.а. Т.Горчинська, I.Цареградська, з.а. З.Цесаренко

Марися, їх дочка — Н.Корпан, Н.Ярошенко, В.Зозуля

Степан-їх син, канцелярист земського суду — Н.Заднiпровський, Л.Красовська

Гервасій Гуляницький — багатий шляхтич, чиншовик — н.а. , н.а. О.Шаварський

Микола — його син, парубок — В.Полiкарпов, Т.Постнiков

Матвій Дульський, чиншовик — з.а. В.Дудник, Є.Свиридюк

Націєвський — регістратор із ратуші — з.а. А.Гнатюк, I.Кадубець, В.Нiколаєнко

Трандалєв, повірений — з.а.

Трохим, наймит — з.а.АРК А.Помилуйко, О.Шкребтiєнко

Омелько, наймит — з.а. О.Паламаренко, з.а. П.Панчук, з.а. Є.Шах

В історії кожного театру є п'єси, до яких час від часу звертаються митці різних поколінь. Для Національного театру ім. І. Франка «Мартин Боруля» є знаковою постановкою. Перше її прочитання на нашому кону(1950р.) та виконання головної ролі фундатором театру Гнатом Юрою овіяне театральною легендою. До п'єси зверталися також у 1967 та 1979 роках. Але класика є класикою, і нинішне покоління франківців на чолі з режисером Петром Ільченком та художником олегом Татариновим пропонують свою оригінальну версію. автори вистави відкривають у знаній історії гіпертрофовану, абсурдну ситуацію, в якій герой стає бранцем та жертвою власних, непідтверджених реальністю амбіцій. Через яскраві театральні метафори, відверту видовищність, гротеск вистава поступово приводить нас до думки про оманність і навіть трагічність відходу від власного «я» в ім'я ілюзорних ідей зверхності.

«Ідея фікс» Мартина Борулі — отримання дворянства примушує краще зрозуміти самих себе, привести у відповідність власні прагнення та амбіціії.

7. Solo-mea

Хореографическая драма

05.11.2010 субота, 19:00

Присвячується  примадонні світової  оперної сцени Соломії Крушельницькій. Спектакль йде без антракта.

8. «Дві квітки кольору Індиго»  Прем’єра!

06.11.2011 неділя, 19:00

Хореографічна драма.

Вистава йде без антракту.

9. Урус — Шайтан. Прем’єра!

08.11.2011 вівторок, 19:00

Ігор Афанасьєв «Моїм вчителям: Сергію Данченку, Володимиру Бегмі, Борису Каменьковичу присвячується»

Переклад Наталії Андрієвської та Олега Карп'яка

Байки про Сірка – кошового отамана, шевальє д’Артан’яна та турецького султана

Вистава на дві дії

Режисер-постановник – засл. діяч мистецтв України Ігор Афанасьєв

Музика – Анатолій Карпенко

Художник-постановник – нар. художник України, лауреат Національної премії України Т. Шевченка Сергій Якутович

Балетмейстери – засл. діяч мистецтв України Валерій Дебелий ,Ольга Семьошкіна

Постановник бойових сцен – нар. арт. України Володимир Абазопуло

Польотна пластика – Федір Муленко

Музичний керівник – засл. арт. України Володимир Гданський

Хормейстер – засл. Арт. України Анатолій Навроцький

Балетмейстер-репетитор – засл. працівник культури України Наталія Осипенко

Звукорежисери – Олександр Пліса, Леонід Бартошук

Художник по світлу – Ярослав Марчук

Жіночі вокальні партії виконують – засл. арт. України Жанна Боднарук, Анжеліка Савченко

Дійові особи та виконавці:

Сірко, кошовий отаман – народний артист України, лауреат Міжнародної премії «Золотий Орфей» Володимир Нечепоренко

Сірко хлопець – Іван Залуський

Сірко юнак – заслужений артист України Олександр Форманчук

Козак Шило – народний артист України Василь Баша, Дмитро Чернов

Оксана – Ірина Мельник, Лариса Красовська

Василь Мельник – народний артист України Василь Мазур

Петро Мельник – Анатолій Чумаченко

Дмитро Мельник – Вадим Полікарпов, заслужений артист України Олексій Паламаренко

Мишко Мельник – заслужений артист України Олег Стальчук

Петро Порох – народний артист України Володимир Коляда, народний артист України Валерій Дудник

Ілько Перебийнос – Дмитро Рибалевський

Семен Кваша – Олександр Печериця, Олег Терновий

Сільвестр Ігнатуша – Дмитро Завадський

Назар Круть – Віталій Ковтун

Батько Оксани – народний артист України Олег Шаварський, заслужений артист України Анатолій Помилуйко

Дід Корзун – заслужений артист України Петро Панчук, народний артист України Олексій Петухов

Рикун – народний артист України Олександр Задніпровський, Володимир Збаразський

Гуля – Юрій Ребрик, Олексій Зубков

Синюха – Володимир Абазопуло (мол.)

Кривозуб – Володимир Зозуля

Мати Оксани – Світлана Ватаманюк, народна артистка України Ніна Гіляровська

Скрипач Йоська – заслужений артист України Тарас Жирко, Ярослав Гуревич

Суддя – народний артист України Євген

Шах Курінний – заслужений артист України Євген Мозговий, Хутірський – Павло Піскун

Мамелфа – заслужена артистка України Валентина Ілляшенко, Ольга Кондратюк

Параска – заслужена артистка України Ірина Дворянин

Перша сусідка – Анастасія Добриніна

Друга сусідка – Наталія Ненужна, Віра Мазур

Галя – Анжеліка Савченко, Віра Мазур

Софія – заслужена артистка України Наталія Ярошенко, Наталія Ненужна

Богдан Хмельницький – Олексій Зубков, Юрій Ребрик

Панянка – Анастасія Добриніна, Віра Мазур

Турецький султан Мурад – Дмитро Чернов, Павло Москаль

Мати Султана – заслужена артистка України Ірина Дворянин

Істамбул-агаси – заслужений артист України Володимир Ніколаєнко, Павло Москаль

Толмач – Павло Піскун

Капітан Фрідріх – заслужений артист України Тарас Жирко, Ярослав Гуревич

Принц Конде – Олександр Логінов

Д’Артаньян – заслужений артист України Анатолій Гнатюк

Іспанський Головнокомандуючий – народний артист України Олег Шаварський, заслужений артист України Анатолій Помилуйко

Іспанський Генерал – Юрій Ребрик, Олексій Зубков

Цар Олексій Романов – Олександр Логінов

Пітірім – Олексій Зубков, Юрій Ребрик

Кутузов – народний артист України Євген Шах

Трубецькой – заслужений артист України Олексій Паламаренко

Неліпа – заслужений артист України Анатолій Гнатюк

Ад’ютант Кутузова – Дмитро Чернов, заслужений артист України Назар Задніпровський

Некліпа – Ренат Сєттаров

Литаврист – Олександр Міцкевич

Виставу ведуть заслужений працівник культури України Віра Алименко, Ольга Василенко

Інсценізація за однойменною повістю автора представляє собою синтез реальних подій, легенд, вигадок й чуток, що супроводжують непереможного запорізького отамана Івана Сірка.

55 великих битв виграв отаман Сірко, кримські татари дали йому прізвисько Урус-шайтан, татарські жінки лякали його ім’ям дітей, він разом з легендарним Д`Артаньяном за два дні взяв Дюнкерк.

Славнозвісний лист турецькому султану складав і стрілу на льоту зупиняв, і з вовками родичався.

А після смерті своєї заповідав відрубати руку й направляти її проти супостатів, щоб бігли вони зі страху.

І навіть Михайло Кутузов, за чутками використав мощі Сірка, аби викурити Наполеона із Москви.

Історія отамана від народження і до смерті, з буйством та азартом молодості, з драмами та зрадами у зрілому віці пройде перед глядачами в традиціях українського бурсацького театрального дійства, з піснями — зонгами, фантастичними та драматичними подіями неймовірної долі славного сина України.

Іван Сірко

10. Женитьба Фигаро

09.11.2011 середа, 19:00

П’єр-Огюстен Бомарше

Переклад Гната Юри

Вистава на 2 дії

Сценічна версія Юрія Одинокого за мотивами однойменної п’єси

Режисер-постановник — з.а. Ю.Одинокий

Художник-постановник — з.д.м. А.Александрович-Дочевський

Художник по костюмах — Н.Рудюк

Балетмейстер — П.Івлюшкін

Сценічний рух — з.а. Л.Сомов

Музичне оформлення — О.Кітель, І.Мамушев

Художник по світлу — В.Святненко

Звукорежисер — О.Кітель

Дiйовi особи та виконавцi:

Граф Альмавіва — н.а. О.Богданович, О.Зубков

Графиня — з.а. Т.Олексенко-Жирко, з.а. Л.Руснак

Фігаро — н.а. О.Ступка

Сюзанна — І.Мельник, Н.Ненужна, Н.Ярошенко

Марселіна — н.а. I.Дорошенко, н.а. Л.Смородiна

Антоніо — н.а. Є.Шах, I.Кадубець

Фаншетта — К.Баша-Довженко, О.Батько, А.Добриніна

Керубіно — О.Печериця, П.Піскун

Бартоло — з.а. В.Баша, н.а. О.Заднiпровський

Базиль — з.а. А.Тимошенко, з.а. Н.Заднiпровський

Дон Гусман Брідуазон — з.а. О.Паламаренко, з.а. О.Стальчук

Дубльмен — В.Нiколаєнко, Д.Чернов

Гріпсолейль — О.Білозуб, Д.Завадський

Діджей — Я.Гуревич, Д.Рибалевський

Охоронці — В.Збаразький, О.Судейкiн

Журналісти — А.Бойко, С.Фоя, О.Цимбалiст

У виставі беруть участь — артисти балету театру та студенти акторського експериментального курсу Богдана Ступки

11. «У неділю рано зілля копала»  Прем’єра!

11.11.2011 п’ятниця, 19:00

Ольга Кобилянська — «У неділю рано зілля копала»

Інсценізація Неди Нежданої

Режисер-постановник — Дмитро Чирипюк

12. Женитьба. Н.Гоголь  Прем’єра !

13.11.2011 неділя, 19:00

Микола Гоголь Одруження

Переклад Остапа Вишні

Зовсім неймовірна подія на 2 дії

Режисура та сценографія – Валентин Козьменко-Делінде

Асистент режисера, музичне оформлення – Олександр Логінов

Звукорежисер — Олег Чорний

Художник по світлу – Ярослав Марчук

Дійові особи та виконавці:

Агафія Тихонівна, наречена – нар. арт. України Ірина Дорошенко

Орина Пантелеймонівна, тітка – Анжеліка Савченко

Текля Іванівна, сваха – засл. арт. України Любов Кубюк

Подкольосін, службовець, надвірний радник – нар. арт. України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Олексій Богданович

Кочкарьов, друг його – нар. арт. України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Богдан Бенюк

Яїчниця, екзекутор – засл. арт. України Василь Мазур

Анучкін, одставний піхотний офіцер – Олександр Логінов

Жевакін, моряк – нар. арт. України Лесь Сердюк

Пантелєєв, чиновник; Стариков, гостинодворець – Юрій Ребрик

Степан, слуга Подкольосіна; Дуняшка, дівчинка в домі нареченої; компаньйон Старикова; візник – Дмитро Ступка (студент Національного університету театру, кіно та телебачення ім. І.Карпенка-Карого)

Виставу веде Ніна Лапшина

13. Укрощение строптивой

15.11.2011 вівторок, 19:00

В. Шекспір Переклад І. Кочерги, Ю. Лісняка

Режисер-постановник — н.а. С.Данченко

Сценографія та костюми — з.д.м. А.Александрович-Дочевський

Композитор — з.д.м. С.Бедусенко

Хормейстер — з.а. А.Навроцький

Художник по світлу — з.п.к. В.Лящинський

Дiйовi особи та виконавцi:

Катаріна — Т.Олексенко-Жирко

Б’янка — I.Дворянин, Л.Красовська

Вдова — з.а. В.Ілляшенко

Петруччо — з.а. О.Богданович

Грумйо — з.а. В.Мазур

Люченцьйо — з.а. О.Ступка

Траньйо — з.а. А.Гнатюк

Бйонделло — Н.Заднiпровський, В.Нiколаєнко

Гремйо — з.а. В.Горобей

Гортензьйо — з.а. А.Тимошенко

Баптюта — н.а. В.Коляда

Вінченцьйо — н.а. С.Станкевич, н.а. О.Шаварський

Педант — н.а. М.Крамар, з.а. Є.Шах

Кертіс — Є.Мозговий

Кравець — В.Нiколаєнко, з.а. П.Панчук

Галантерейник — Є.Свиридюк

Це одна з ранніх комедій Шекспіра. Вона вражає своєю жвавістю, іскристою дотепністю, ніжністю барв, особливою витонченістю, театральністю і, безумовно, красою і силою втілення почуття кохання.

...До Падуї — «мистецтв колиски» прибуває молодий дворянин Люченцьйо із своїм слугою Траньйо, щоб розпочати тут навчання. Випадок знайомить його із Баптістою, а також його двома дочками Катаріною та Б'янкою. Люченцьйо закохується у Б'янку. Але зачувши про волю Баптісти — не видавати заміж молодшої чарівної, лагідної Б'янки доки не одружиться старша Катаріна, відома своєю норовливістю, закоханий вирішує під машкарою вчителя потрапити до дому Баптісти й завоювати серце Б'янки. Його ж слуга Траньйо мусить удавати з себе Люченцьйо.

У цей же час до Падуї приїздить давній друг Гортензьйо — красень Петруччо, який прагне успіху, багатства й кохання. Гортензьйо пропонує йому посвататись до Катаріни, а його представити як вчителя музики в домі Баптісти. Петруччо погоджується і відтоді вистава перетворюється на гострий і солодкий поєдинок між норовливою Катаріною і мужнім претендентом на її руку...

Справжній бенкет винахідливості, веселих витівок, на які здатні закохані, яскравість комедійних ситуацій супроводжує цю виставу.

14. ШВЕЙК

16.11.2011 середа, 19:00

Ярослав Гашек

Перевод Степана Масляка

Инсценизация Мирослава Гринишина, Андрея Жолдака-Тобилевича и Шавката Абдусаламова по мотивам романа «Приключения бравого солдата Швейка».

15. «Романс.Майстер-клас»  Прем’єра!

17.11.2011 четвер, 19:00

Олександр Білозуб

Романс. Майстер-клас

Музична драма на дві дії

за мотивами п’єси Михаіла Себастіану «Безіменна зірка»

Режисер-постановник – заслужений діяч мистецтв України лауреат Міжнародної театральної премії імені Йосипа Гірняка Олександр Білозуб

Сценографія та костюми – заслужений діяч мистецтв України Андрій Александрович -Дочевський

Балетмейстер – Ольга Семьошкіна,

Музичний керівник вистави – заслужений артист України Володимир Гданський

Хормейстер – заслужений артист України Анатолій Навроцький

Музичний консультант – професор Львівської консерваторії Олександр Зелінський

Аранжування та композитор – Іван Небесний

Дійові особи та виконавці:

Начальник вокзалу – заслужений артист України Анатолій Гнатюк

Невідома – заслужена артистка України Лариса Руснак

Вчитель – лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка Андрій Водичев

Дивна жінка – народна артистка України Людмила Смородіна

Квіткарка – Анжеліка Савченко

Бас – Володимир Збаразський

Старий – народний артист України Олексій Пєтухов

Три подруги: заслужена артистка України Галина Семененко, заслужена артистка України Галина Сліпенко, Ольга Цимбаліст

Провінціалка – заслужена артистка України Тетяна Міхіна

Наречений невідомої – Олексій Зубков

Касир на вокзалі – Світлана Прус

Буфетниця – Анастасія Добриніна

Жінка без адреси – заслужена артистка України Тетяна Олексенко

Самотня – Світлана Ватаманюк

Мешканці провінційного містечка: Ярослав Бондаренко, Вія Кальва, Олександр Міцкевич, заслужений працівник культури України Наталія Осипенко

Руда – Ксенія Вертинська

Хлопець рудої – Іван Залуський

Прибиральниця на вокзалі – заслужена артистка України Наталія Омельчук

У виставі звучать романси і пісні на музику композиторів: Богдана Веселовського, Ісидора Воробкевича, Анатолія Горчинського, Ірини Губаренко, Платона Майбороди, Марка Кропивницького, Івана Небесного, Олександра Олеся, Ігоря Поклада, Вадима Толмачова, Миколи Харіто

на тексти поетів: Богдана Веселовського, Ісидора Воробкевича, Анатолія Горчинського, Ірини Губаренко, Богдана Демківа, Марка Кропивницького, Леоніда Кисельова, Ярослава Климовського, Валерія Куринського, Андрія Малишка, Юрія Рибчинського, Тараса Шевченка, Василя Шумського, Ніна Щербань

Веде виставу заслужений працівник культури України Ніна Лапшина

Події п’єси, що їх пропонує автор вистави, режисер-постановник Олександр Білозуб, розгортаються на вокзалі. Тут вирує життя в усіх його проявах. Відбуваються доленосні зустрічі, потерпають крах сталі зв’язки, мрійники рушають у незнані світи, а хтось кожного вечора просто приходить сюди відчути смак далеких мандрів. Різні персонажі, різні характери, проте об’єднанні єдиним – надією на щастя.

Життя вокзалу маленького містечка порушує поява незвичайної пасажирки – Невідомої. Її поява ламає сталий перебіг буденного життя мешканців міста, а для місцевого Вчителя стає втіленням мрій про її Величність Любов.

Коли ми говоримо про любов і пристрасть, мимоволі в кожного з нас виникає асоціація з піснею, романсом. Саме тому, Олександр Білозуб головним засобом художньої виразності вистави обрав музичну форму романсу, так і назвавши виставу – «Романс. Майстер-клас». Тут романс живе своїм власним життям. Змінює людей, їхні душі, нагадує всім нам про вічні цінності духовного світу людини : Добро, Милосердя, Кохання і Всепрощення.

Глядачі матимуть змогу поринути в мелодії найпопулярніших українських романсів 20 століття, які звучатимуть у виконанні драматичних акторів театру у супроводі оркестру під керівництвом головного диригента театру Володимира Гданського. Візуальний ряд, що його створив головний художник театру Андрій Александрович-Дочевський, є продовженням основної теми вистави, віддзеркаленням перепитій сюжетної лінії – від мрії до кохання. Тут все як в житті: весна надій, гаряче літо почуттів, передчуття розлуки – осінь, та чистота мрій і нових сподівань – зима.

16. «Рояль на траві» Прем’єра!

18.11.2011пятниця, 19:00

20.11.2011 неділя, 19:00

Для гурманов еще одна премьера сезона — спектакль «Рояль на траві» по автобиографической пьесе Франсуазы Саган. Это будет спектакль звезд, в постановке режиссера Игоря Гринберга. В этой работе, после многолетнего перерыва, на главную сцену нашей страны вернется легендарная Лариса Хоролец. Она выступит в главной роли, а ее партнерами будут: Лесь Заднипровский, Алексей Богданович, Василий Мазур, Владимир Нечепоренко

Несколько строк от Франсуазы Саган —

«Нет дружбы между мужчиной и женщиной, есть отношения бывших и будущих любовников.

В любви, как на войне. Горе побежденному.

Неверность — это когда тебе нечего сказать мужу, потому что все уже сказано другому.

Сильная женщина — это женщина, знающая, что ее слабости — такая сила, которой невозможно противостоять.

Простив, мы делаем первый шаг к равнодушию.

Я поняла, что решительно не способна быть веселой подружкой женатого мужчины. Я любила его. Надо было заранее представить себе, хотя бы представить, что любовь может быть именно такой: наваждением, мучительной неудовлетворенностью.

Только попрощавшись с тенями прошлого, можно увидеть свет будущего.

Я люблю, когда мужчины ведут себя по-мужски — мужественно и по-детски.

Чтобы быть любимой, лучше всего быть красивой. Но чтобы быть красивой, нужно быть любимой.

Мужчине красота дает выигрыш в две недели.

Для ревности нет ничего хуже смеха.

Отчаяние — какое странное чувство; и странно, что после этого выживают.

...и мы обменялись понимающими улыбками, он — как мужчина, неравнодушный к женщинам, я — как женщина, привыкшая к мужчинам, которые неравнодушны к женщинам.

Это незнакомое чувство, преследующее меня своей вкрадчивой тоской, я не решаюсь назвать, дать ему прекрасное и торжественное имя — грусть. Это такое всепоглощающее, такое эгоистическое чувство, что я почти стыжусь его…».

Президент Академии Гонкуров Эдмонда Шарль-Ру о Франсуазе Саган: «Её литературная судьба не имеет себе равных: стать мифом уже в ранней юности, обрести мировую славу в 19 лет и не растерять в течение полувека! Она избавляла людей от душевного одиночества, а сама познала его в полной мере».

17. «Гімн демократичної молоді» Прем’єра!

19.11.2011 субота, 19:00

“Гімн демократичної молоді” — шість ліричних історій про розвиток середнього бізнесу в умовах формування відкритого суспільства. Сюжет книги поєднує в собі ліричну оповідь із фаховими публіцистичними розвідками, присвяченими легалізації тіньового сектору економіки. Ідеальне читво для домогосподарок.

„Демократія починається тоді, коли вбивають твого дилера. Любов безпосередньо залежить від легальності фінансових потоків, які проходять повз тебе. Реальна влада в цій країні належить тридцятилітнім психопатам, хоча вони про це ще не знають. Всі персонажі, назви фірм, державних установ, схеми економічних злочинів, адреси підприємств, статті кримінального кодексу, рецепти лікувальних засобів, сценарії порнофільмів та заклики до повалення конституційного ладу є вигаданими. Єдино правдивим є українське економічне диво, котре ввозиться контрабандою через кордони республіки”.

18. Шельменко-денщик

20.11.2011 неділя, 12:00

Григорий Квитка-Основъяненко

Комедия в 2 действиях

Врядли найдётся человек, который не улыбнётся, услышав название «Шельменко-денщик». Эта классическая комедия-водевиль на протяжении многих лет не сходит с подмостков театров.

19. ГРЕК ЗОРБА Прем'єра!

23.11.2011 середа, 19:00

Театральний роман на дві дії

П’єса Віталія Малахова та Анатолія Хостікоєва за мотивами роману «Я, Грек Зорба»Режисер-постановник – народний артист України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка та Мистецької премії «Київ» імені Амвросія Бучми Віталій Малахов

Сценографія та костюми – лауреат премії «Київська Пектораль» Марія Погребняк

Балетмейстер – Ольга Семьошкіна

Композитор – Іван Небесний

Музичне оформлення – Володимир Борисов

Консультант з грецьких обрядів – Олександра Шайтан

Художник по світлу – Віктор Святненко

Звукорежисер – Олексій Сікорський

Історія його героя Алексіса Зорби, з якою знайомий цілий світ, не може не захопити своєю пронизливою людяністю, особливим, відверто-життєдайним сприйняттям Буття. В основі сюжету – життєві перипетії невиправного романтика, вічного мандрівника, філософа й мудреця, музиканта і танцюриста, бешкетника, справжнього мужчини і головне – вільної людини грека Алексіса Зорби. Особливим змістом сповнена його зустріч із молодим хазяїном Нікосом, романтичне кохання із вічною Жінкою – Гортензією-Бубуліною та безліч інших сумних і радісних подій, учасникам яких став Зорба.

Герою Казантзакіса даровано найголовніше, до чого прагне людина – пізнання Істини: заради чого людина приходить в світ. Він володіє глибинним розумінням миттєвості й примарності людського існування. Саме тому так азартно і відчайдушно проживає кожну відміряну мить. Вміє віднайти безліч принад і радощів в елементарних речах. Свято вірить, що краса і досконалість врешті-решт опанують світом і кожна людина побачивши це, відчувши на собі, стане добрішою, розумнішою і людянішою.

Виставу веде – засл. працівник культури України Віра Алименко

Дійові особи та виконавці:

Нікос – заслужений артист України Тарас Постніков, Дмитро Чернов

Алексіс Зорба – народний артист України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Анатолій Хостікоєв

Гортензія – народна артистка України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Наталія Сумська

Вдова – Анастасія Добриніна, Наталія Ненужна

Павлі – Володимир Абазопуло (молодший)

Маврадоні – народний артист України Володимир Абазопуло

Анагності – народний артист України Олексій Пєтухов, Євген Свиридюк

Ніколі – Володимир Полікарпов

Міміто – Олег Терновий

Манолакос – Юрій Ребрик

Захарія – заслужений артист України Володимир Нiколаєнко

Лола – Вікторія Зубкова

Селяни – Ярослав Бондаренко, Маргарита Воротинцева, Микола Воротинцев, Вікторія Зубкова, Вія Кальва, Віталій Ковтун, Тетяна Махова, Віталій Махов, Андрій Мовлянов, Юлія Мураткіна, Тетяна Мурашко, заслужений працівник культури України Михайло Лущ, заслужений працівник культури України Наталія Осипенко, Олексій Санжак, Марія Савка

20. БУРЯ

24.11.2011 четвер, 19:00

Трагікомедія на дві дії

Переклад Миколи Бажана

Режисер-постановник, художник постановник, музичне оформлення — Сергій Маслобойщиков

Художник по костюмах — Наталія Рудюк

Балетмейстер — Ольга Семьошкіна

Музичний керівник вистави — засл. арт. України Володимир Гданський

Хормейстр — засл. арт. України Анатолій Навроцький

Художник по світлу — Віктор Святненко

За думкою більшості дослідників, «Буря» написана 1612 р. У травні 1613 р. її поставлено в придворному театрі з нагоди святкування шлюбу дочки Якова І принцеси Єлизавети і пфальцграфа Фрідріха. Уперше надрукована in folio 1623 р. У ній чимало комедійних елементів, що тяжіють до буфонади і фарсу. Драматург звертається тут до пародійно-фарсового повторення теми «боротьби за владу» на рівні блазенських персонажів «Буря» вінчає собою створення синтетичного жанру трагікомедії – «трагедії з щасливим кінцем».

(Олена Алексєєнко)

Дiйовi особи та виконавцi:

Алонзо, король Неаполітанський — нар. арт. України Василь Мазур

Себастьян, його брат; Трінкуло, блазень; Ірида — нар. арт. України Василь Баша

Просперо, законний герцог Міланський; — нар. арт. України, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка Олексій Богданович, засл. арт. України Петро Панчук

Антоніо, брат Просперо, самозваний герцог Міланський; Стефано, ключник-п'яниця; Юнона — нар. арт. України, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка Богдан Бенюк

Фердінанд, син короля Неаполітанського – залс. арт. України Олександр Форманчук

Гонзало, старий чесний радник — нар. арт. України Олексій Петухов

Калібан, потворний дикун, раб — засл. арт. України Олег Стальчук

Три обличчя Арієля, духа повітря; Боцмана; Церери — Ярослав Гуревич, Павло Піскун, Олександр Печериця

Міранда, донька Просперо — Анастасія Добриніна, Анжеліка Савченко

Дух – Тетяна Гороховська

Виставу веде — засл. працівник культури України Ніна Лапшина

21. БРЕМЕНСЬКІ МУЗИКАНТИ

26.11.2011 субота, 12:00

Режисер-постановник – з.д.м. Д. Чирипюк

Сценографія та костюми – Н. Рудюк

Балетмейстер – н.а. Б. Каменькович

Хормейстер – з.а. А. Навроцький

Бої у постановці — н.а. В. Абазопуло

Художник по світлу – В. Святненко

Звукорежисер – О.Чорний

Дiйовi особи та виконавцi:

Король– В. Ніколаєнко, О. Печериця

Принцеса– К. Баша-Довженко, І.Мельник

Блазень – з.а. А. Гнатюк, І. Кадубець

Трубадур – з.а. Т. Постніков, Д. Рибалевський

Сищик – В.Полікарпов, О.Форманчук

Кіт – О.Батько, Л.Красовська, О.Фесунеко

Півень– з.а. Н.Задніпровський, О.Зубков

Осел – Я.Гуревич, з.а. О.Паламаренко

Пес – В.Мазур, Т.Шляхова

Отаманша – Н.Ненужна, Н.Ярошенко

Розбійники: Д.Завадський, М.Лущ, В.Махов, А.Мовлянов, О.Санжак, М.Свєтлов

Начальник королівської варти – О.Печериця, А.Чумаченко, О.Терновий

Заступник начальника по виховній роботі – П.Піскун

Фрейліни: В.Зубкова, В.Кальва, Т.Махова, Ю.Мураткіна, Т.Мурашко, М.Савка

Охоронці – В.Збаразський, О.Судейкін, В.Ковтун

Музикант – О.Міцкевич

Виставу ведуть з. п. к. В.Алименко, Н. Лапшина, К. Щербина

Тривалість вистави — 2 год.

22. ВІВАТ, КОРОЛЕВО!

26.11.2011 субота 19:00

Режисер-постановник – Ю.Кочевенко

Сценографія та костюми – Н.Рудюк

Музичне оформлення – О.Кітель

Музичний керівник — з.а. В.Гданський

Балетмейстер – Н.Осипенко

Сценічні бої – н.а. В.Абазопуло

Хормейстер – з.а. А.Навроцький

Художник по світлу – В.Святненко

Звукорежисер – О.Кітель

В основі сюжету п’єси англійського драматурга Роберта Болта “Віват, королево!” — реальна історія взаємин Марії Стюарт та Єлизавети Англійської. Доля кожної з них по-своєму гідна співчуття. І Марія, і Єлизавета потрапили в тенета вічної спокуси владою, і обидві пройшли шлях до своєї Голгофи. Для постановочної групи головною стала вічна проблема призначення жінки у високому сенсі цього поняття. Чи варті всі престоли і всі завоювання простого жіночого щастя, любові? Що є рушійною силою життя – боротьба за ефемерну владу чи радість продовження свого життя у нащадках? На виставі глядачі матимуть змогу поринути у далекий і загадковий світ 16 століття з каркаломними інтригами, сильними пристрастями.

Дiйовi особи та виконавцi:

Марія – Єлизавета – н.а. Л.Смородіна, О.Мєдвєдєва

Нау – з.а В.Мазур, н.а. Олег Шаварський

Ріцціо – І.Кадубець, П.Піскун

Мортон – н.а. В.Нечепоренко, з.а. Олег Стальчук

Ботвел – н.а. О.Задніпровський

Дарнлей – з.а. Т.Жирко, з.а. Т.Постніков

Дадлі – О.Зубков, В.Полікарпов

Сесіл – з.а. В.Баша

Уолсінгем – В.Зозуля, О.Паламаренко

Нокс – з.а. О.Пєтухов, н.а. В.Коляда

Де Квадра – з.а. Н.Задніпровський, з.а. А.Тимошенко

Дейвісон – Я.Гуревич, В.Ніколаєнко

Ормісто – Ю.Ребрик

Пивовар – з.а. Є.Мозговий, н.а. Є.Шах

Мор – А.Чумаченко

Ліндсей – О.Форманчук

Дублак – Д.Чернов

Кер – Д.Завадський

Священник, в'язень – з.а. А.Помилуйко

Лицарі, лорди, варта – артисти драми, балету, хору

Веде виставу: Катерина Щербина

Тривалість вистави — 2 год. 45 хв.

23. МАЛЕНЬКІ ПОДРУЖНІ ЗЛОЧИНИ

27.11-19:00

Режисер-постановник – Кшиштоф Зануссі (Польща)

Режисер – з.д.м. Дмитро Чирипюк

Композитор – Войцех Киляр

Сценографія та костюми – Єва Старовійська (Польща)

Звукорежисер — Олексій Кітель, Олександр Пліса

Вистава “Маленькі подружні злочини” створена за п’єсою відомого французького драматурга Еріка-Емануіла Шмітта. Його входження у світ театру було блискавично-тріумфальним: перша драматургічна спроба “Валонська ніч” (1991 р.) поставлена Шекспірівським королівським театром, друга п’єса “Візитер” (1993 р.) удостоєна Мольєрівської премії 1994 р. у двох номінаціях: “Театральне відкриття” та “Кращий драматург”. У 1998 р. за п’єсу “Фредерік, або Бульвар злочинів” – друга Мольєрівська премія. У 2001 р. французька Академія присуджує авторові Гран-Прі. В його п’єсах виступають такі зірки як: Ален Делон, Фанні Ардан, Поль Бельмондо, Даніель Дар’є, Омар Шеріф. Абсолютне відчуття природи театру, віртуозність інтриги та діалогу, психологічна розробка персонажів та непередбаченість їхніх вчинків, своєрідність сюжету – і в той же час глибина філософських роздумів про людську сутність стали домінантою творчості Шмітта. Розуміючи своєрідність авторського почерку, керівництво Національного театру ім. І.Франка запросило до постановки цієї п’єси легендарного польського режисера Кшиштофа Зануссі, творчість якого не одне десятиліття є знаковою в багатьох країнах світу, кожна робота якого, чи то на телебаченні, чи то в кінематографі завжди відрізняється особливим світосприйняттям, вмінням відтворювати складність поліфонії життя, у звичному віднайти незвичне, повернути на мить довершеність Гармонії. На творчому рахунку К.Зануссі стрічки, що стали класикою світового кінематографа: “Смерть провінціала”, “Сімейне життя”, “Контракт”, “Рік спокійного сонця”, “Персона нон грата” та інші. Його праця відзначена численними Міжнародними нагородами в багатьох країнах. Ясна річ, що в кожній виставі велике навантаження лягає на зоровий, сценографічний образ спектаклю. Саме тому сценографом майбутньої прем’єри має стати майстриня цієї галузі Єва Старовійська, яка разом із Кшиштофом Зануссі створила не одну постановку на кращих сценах Європи. Закінчивши у 1956 р. Академію мистецтв у Варшаві, художниця одразу привернула увагу провідних мистецьких колективів і її було запрошено на посаду сценографа до Національного театру Варшави. За час творчої роботи Єва Старовійська працювала із такими відомими режисерами як: Свинарський, Барвинський, Вайда. З 1965 р. художниця активно співпрацює з театрами: Відня, Берліну, Пітсбургу, Гамбургу, Москви, Дюссельдорфу, Цюріху, Базеля, Амстердаму, Риму, Палермо, Парижу. Абсолютне відчуття стилю і жанру художнього твору надало можливість майстрині працювати в найрізноманітніших жанрах. Серед робіт вистави: “Юлій Цезарь” У.Шекспіра, “Три сестри” та “Дядя Ваня” А.Чехова, “Кар’єра Артуро Уі” Б.Брехта, “Танго” Мрожека. Неодноразово Єва Старовійська співпрацювала з оперними театрами. До її постановок належить такий шедевр музичного мистецтва як “Катерина Ізмайлова” Д.Шестаковича. Історію любові-ненависті двох неординарних особистостей розіграють зірки Національного театру імені І.Франка Ірина Дорошенко та Олексій Богданович...

Дiйовi особи та виконавцi:

Ліза – н.а. Ірина Дорошенко

Жіль – н.а. Олексій Богданович

Виставу ведуть Ніна Лапшина, Катерина Щербина

Тривалість вистави — 1 год. 40 хв.

Вистава йде без антракту

24. КАЙДАШЕВА СІМ'Я

29.11.2011 вівторок 19:00

Режисер-постановник — засл. діяч мистецтв України П.Ільченко

Асистент-режисера — н.а. В.Коляда

Художник-постановник — засл. діяч мистецтв України А.Александрович-Дочевський

Художник по костюмах — Людмила Нагорна

Музичне оформлення — засл. арт. України В.Гданський

Балетмейстер — лауреат премії “Київська пектораль” Н.Осипенко

Хормейстер — засл. арт. України А.Навроцький

Художник по світлу — В.Святненко

Звукорежисер — О.Макарська

Сюжет “Кайдашевої сім’ї” полягає в розповіді про події, що відбулися у великий родині Кайдашів. Ми зустрічаємося з героями: Кайдашем, його дружиною Марусею та двома їх синами Карпом і Лавріном у переламний момент життя сім’ї. Коли дорослішають діти, обирають собі пари і починається інше життя. У цій виставі сміх лунає крізь сльози й навпаки. Комічні і драматичні ситуації у які потрапляють персонажі ніби вилучені із самого життя.

Дiйовi особи та виконавцi:

Кайдаш — н.а. В.Коляда, з.а. П.Панчук

Кайдашиха — н.а. Н.Сумська, з.а. Л.Богдан

Карпо — О.Зубков, О.Форманчук

Лаврін — з.а. Н.Заднiпровський, Д.Чернов

Мотря — О.Мєдвєдєва, Н.Ярошенко

Мелашка — К.Баша-Довженко, А.Савченко

Баба Параска — н.а. Н.Гiляровська, з.а. Є.Слуцька, Н.Перчевська

Баба Палажка — з.а. З.Цесаренко, Н.Омельчук

Довбиш — н.а. Є.Шах, з.а. В.Дудник

Довбишка — з.а. В.Ілляшенко, О.Кондратюк, О.Олексенко

Привид херсонського чумака — з.а. В.Абазопуло

Дівчата, хлопці, селяни — артисти балету, хору, оркестру

Веде виставу: Н.Лапшина, К.Щербина

25. НАЗАР СТОДОЛЯ

30.11-19:00

Режисер-постановник – засл. діяч мистецтв України Юрій Кочевенко

Художник-постановник — Олексій Вакарчук

Художник по костюмах – Катерина Корнійчук

Музичне оформлення – Олексій Кітель

Хормейстер — засл. арт. України Анатолій Навроцький

Балетмейстер – лауреат премії «Київська пектораль» Наталія Осипенко

Сценічні бої – нар. арт. України Володимир Абазопуло

Художники по світлу – Віктор Святненко, Ганна Ваховська

Дія п’єси „Назар Стодоля” (написана 1843-44рр.) відбувається біля Чигирина наприкінці XVII ст., коли великі справи Богдана Хмельницького і його славних сподвижників Богуна, Трясила, Наливайка перетворилися на легенди.

Один з героїв – Хома Кичатий – в минулому козак, а нині сотник, живе на своєму багатому хуторі із дочкою Галею та ключницею Стехою. Мріє про полковницьку булаву. Заради цього ладен віддати Галю за старого полковника. Але на перешкоді давня клятва козаку Назару Стодолі: віддати за нього дочку в подяку за те, що Назар в бою врятував сотникові життя. Сьогодні Назар йому не підходить, занадто бідний... Хома розробляє підступний план, усунення Назара...

Основна дія відбувається у переддень Різдва, на свят вечір. Із священиком домовились, сватів підкупили... Галя певна, що до неї сватається її коханий Назар і пов’язує сватам рушники. Раптом з’являються із колядниками Назар та його товариш Гнат Карий...

Подальші події сповнені сильних пристрастей, відчайдушних вчинків у яких тісно переплетені неймовірна сила кохання та високе відчуття лицарського кодексу честі.

Запропонований жанр знайшов своє втілення як у зоровому образі вистави (сценографія Олексія Вакарчука), так і в різнобарв’ї надзвичайно театральних, вишуканих костюмів (художник по костюмах Катерина Корнійчук). Особливою атмосферою просякнутий музичний ряд спектаклю, який творить оркестр під керівництвом Романа Гриньківа. Каркаломні козацькі забави та сценічні бої у постановці Володимира Абазопуло, пластичне рішення Наталії Осипенко.

Дійові особи та виконавці:

Назар – засл. арт. України Тарас Жирко, Олексій Зубков

Кичатий – нар. арт. України Олександр Задніпровський, нар. арт. України Олег Шаварський

Галя – Олена Мєдвєдєва, Ірина Мельник, Олена Яблучна

Стеха –нар. арт. України Людмила Смородіна

Гнат – Володимир Зозуля, нар. арт. України Володимир Нечепоренко

Хазяйка – Анастасія Добриніна, Валентина Кошелєва, Наталія Ненужна

Музикант – засл. арт. України Олексій Петухов

Кобзар – Тарас Постніков

Свати: нар. арт. України Володимир Коляда, Іван Кадубець, нар. арт. України Євген Шах, Олександр Шкребтієнко.

Цариця ночі – Світлана Прус

І-а подруга – Віра Мазур

ІІ-а подруга – Олена Фесуненко

Музики, козаки, дівчата: нар. арт. України Володимир Абазопуло, Володимир Абазопуло (молодший), Ярослав Гуревич, Дмитро Завадський, Павло Піскун, Олександр Печериця, Вадим Полікарпов, Дмитро Рибалевський, Юрій Ребрик, Олег Терновий, Дмитро Чернов, Вікторія Зубкова, Вія Кальва, Тетяна Махова, Юлія Мураткіна, Тетяна Мурашко, Марія Савко, Ярослав Бондаренко, Михайло Лущ, Віталій Махов, Андрій Мовлянов, Олексій Санжак, Володимир Збаразський, Олександр Судейкін.

Виставу ведуть: Ніна Лапшина, Катерина Щербіна