Сьогодні існування Інтернету є звичним і буденним явищем, яким нікого не здивуєш. Мережа Інтернет створювалася для отримання вільного часу для саморозвитку, проте більшість використовують цей час для створення власної віртуальної реальності і перетворюють її на залежність. Розглянемо найпопулярніші серед молоді послуги, що пропонує нам всесвітнє павутиння.

Гра — дидактична, спортивна, словесна, настільна. Ні, мова йтиме не про ці активні та веселі ігри для дружньої компанії. Мова піде про віртуальні ігри, які дають ілюзорне уявлення про життя, де вдається втілити найчарівніші задуми, здійснити всі заповітні мрії, стати героєм, тобто зробити все те, що в реальному житті за якихось причин не вдається, оскільки в буденних реаліях необхідно попрацювати для досягнення своїх цілей.  А у грі все просто — клікнув мишею — і ти на вершині слави! Віртуальна реальність є необ'єктивною та змінює свідомість, після чого реальність здається сірою та нецікавою. Проектування власного життя у грі дає оманливе відчуття успіху, викликає захоплення, яке зрештою може перетворитись у велике розчарування.

Соціальна мережа, де в тебе сотні знайомих, де викладені твої найкращі фото, де ти спілкуєшся без часових та просторових обмежень і де тобою захоплюються дарує тобі відчуття потрібності іншим та приналежності до соціуму, приховуючи твою самотність. А чи це по справжньому? Чи є ці емоції повністю реальними? Чи є в тебе час в реальному житті знайомитись з людьми, знаходити друзів та спілкуватись з ними без клавіатури? Відповівши на ці запитання, можна змалювати картину недалекого майбутнього, де два сусіди, замість поговорити за чашкою кави, щодня набирають на клавіатурі повідомлення один іншому: «Превед, кагдила?», «Да, ты сеня кросавчег!». Сумна перспектива, правда ж?

Ще одним розчаруванням в Інтернеті є віртуальні знайомства. Звичайно, є люди, яких вони зробили щасливими, когось дуже потішили, хтось навіть одружився та народжує дітей, проте є і постраждалі, і таких, на превеликий жаль, більшість. Потрапивши у віртуальну реальність «любові», здається, що всі насправді такі як на фото, так само зацікавлені у спілкуванні. Найчастіше люди знайомляться в Інтернеті не тому, що шукають другу половинку, а тому, що їм подобається сам процес. У Мережі тепер можна навіть одружитися і народити дітей, віртуальних звичайно. Начебто життя налагоджується, от тільки чому ж тоді так сумно і самотньо вечорами, і не гріє та віртуальна любов? Чому так хочеться відчути шалений стукіт серця, коли ти на побаченні з ним/нею? А як же хвилювання при першому поцілунку та трепіт від дотиків коханої людини? (Докладніше читай на нашому сайті у статті «InternetLove» http://sss.kpi.ua/poradi-psixologa/internetlove.html )

Форуми — ще одні з поглиначів дорогоцінного часу. Скільки ж там не переробленої роботи — і аватар підібрати, і нік оригінальний вигадати, і на питання дати відповіді. Так, твоя думка справді цікава та важлива для суспільства і форуми можуть бути корисними, але тоді, коли ти не зловживаєш ними та знаєш міру!

Соціальні мережі, віртуальні знайомства, форуми, ігри та ще багато іншого — затягують нас з кожним днем все більше і більше. Пам'ятайте, що тільки невпевнені в собі люди намагаються створити власний віртуальний світ, де все ідеально — успішна кар'єра, матеріальний достаток, добрий начальник, дружина, яка не дорікає і т. д. і т. п... Надзвичайно важко відмовитись від даного виду «наркотику». Проте психологи стверджують, що дану залежність можливо подолати, маючи бажання боротись та прикладаючи значних зусиль.

Знайте, віртуальна залежність є офіційно визнаним захворюванням ХХІ століття, то ж бережіть себе і будьте здорові!