Сьогодні, у Всесвітній день боротьби з туберкульозом, Студенська соціальна служба КПІ ім. Ігоря Сікорського продовжує цикл статей в рамках інформаційної соціально-профілактичної просвітницької акції «Все, що Ви маєте знати про туберкульоз» з профілактики туберкульозу. І цього разу Ви дізнаєтесь про особливості та властивості мікробактерій туберкульозу і джерела інфекції даного захворювання.

Збудники туберкульозу відрізняються високою стійкістю до впливу різних факторів (фізичних, хімічних, природних). Особливо високостійкі мікобактерії туберкульозу в висушеному мокротинні хворого на туберкульоз. У вуличному пилу вони зберігаються близько 2 тижнів, на сторінках книжок, газет і предметах — до 3-х місяців. На пасовищах і в грунті, забруднених хворими на туберкульоз тваринами, туберкульозна паличка може зберігатися від декількох місяців до 3−9 років. В умовах низьких температур збудник туберкульозу ще більш стійкий. Навіть у 5−10% розчині соляної та сіркової кислоти бактерії зберігають життєздатність протягом доби.

Пряме сонячне проміння вбиває мікобактерії туберкульозу влітку за 60 хвилин, взимку — за 2 години; розсіяне сонячне світло — протягом 40−80 діб; ультрафіолетове опромінення — за 2 −3 хвилини. При кип’ятинні загибель збудника відбувається за кілька хвилин.

Основне джерело туберкульозу — хворий бактеріовиділювач. Мікобактерії з організму хворого можуть виділятися з харкотинням, повітрям, при диханні, сечею, калом, слиною, спермою, сльозами; з виразок, нориць. Особливо небезпечним для оточуючих є невиліковний хворий, який кашляє. Відомо, що хворий з активною відкритою формою туберкульозу виділяє у зовнішнє середовище від 20 млн. до 6 млрд. мікобактерій туберкульозу.

Необхідно знати про те, що у тварин, в тому числі, у великої рогатої худоби, туберкульозом уражаються легені, печінка, кишки, сече-статеві органи , кістки, мозок, вим’я. Тварини виділяють збудника із харкотинням, слиною, фекаліями,сечею, заражаючи пасовища, приміщення, де їх утримують.

Особам, які доглядають велику рогату худобу, насамперед потрібно знати про те, що у хворої на туберкульоз корови вим’я тверде, не болюче, горбкувате, а потім припухає і болить, молока стає обмаль, воно водянисте, з домішками ватко подібних, сиро-подібних пластівців та гною, іноді з домішками крові. Джерелом туберкульозної інфекції можуть бути як хворі домашні, так і дикі птахи. Але інфікування від них буває дуже рідко.

Більшість інформації взято з методичних рекомендацій Горбасенко І.М. та Руденко В.В.: «Що необхідно знати про туберкульоз» за матеріалами Головного дитячого фтизіопедіатра України, доктора медичних наук, професора О.І. Білогорцевої.