Химерним чином переплелися два свята — церковний і студентський — і прийшлися на 25 січня. А назва для них в народі укорінилася одна — Тетянин день.

Як християнське свято цей день став відзначатися з 235 року. Ім'я Тетяна — грецьке і в перекладі українською мовою означає засновниця, улаштовувачка.

Жила Тетяна у кінці II — на початку III століття н.е. в Римі, була єдиною дочкою знатних і багатих батьків. Її батько тричі обирався консулом та таємно сповідував християнство, він і дав дочці християнське виховання. Коли Тетяна досягла повноліття, вона стала байдужа до багатства і інших благ і полюбила усім серцем духовний спосіб життя.

Вона назавжди відмовилася від шлюбу і проводила своє життя в дівуванні і цнотливості, молитвою і постом підпорядковувавши плоть духу. За доброчесності свята Тетяна була призначена диаконісой Римської церкви. На цій посаді вона із завзятістю доглядала хворих, відвідувала темниці, допомагала незаможним, намагаючись постійно догодити Богові молитвами і добрими справами.

З 222 р. за указом намісника імператора Олександра Севера  Ульпіана Тетяну піддавали тортурам, важким катуванням, а пізніше стратили. Пізніше мученицю Тетяну зарахували до лика святих і стали відмічати її пам'ять 25 січня (12 січня по старому стилю).

Студентське свято доводиться на «Тетянин день» тому, що саме 25 січня 1755 року імператриця Єлизавета Петрівна підписала указ про відкриття в Москві першого російського університету. Розроблений Ломоносовим проект узяв під своє піклування Іван Іванович Шувалов.

День підписання Указу Шуваловим було обрано не випадково, адже так він навіки зафіксував пам'ять про свою матір Тетяну Ростиславівну. «Дарую тобі університет», — вимовив Шувалов в день її іменин. Пізніше послідкував Указ Миколи I, де він розпорядився святкувати день підписання акту про установу університету. Так, волею ченця, з'явилося студентське свято — Тетянин день, і юна свята стала покровителькою студентів. У кінці 1790-х років закінчили будівництво спеціальної будівлі для університету на Моховій вулиці, в якому була обладнана і власна церква в ім'я святої мучениці Тетяни.

Святкування студентського Тетяниного дня мало свої традиції і ритуали. У 60−70-ті роки ХІХ століття Тетянин день перетворився на неофіційне студентське свято, не лише студентів та учнів, але й викладачів та тих, хто вже закінчив університет.

В це свято відмінялися усі відмінності — вікові і станові, відмінялися усі чини і звання, зрівнювалися багаті і бідні — усі вони відчували себе співгромадянами «учбової республіки». Маститі учені і важливі чиновники, успішні присяжні повірені і модні журналісти — усі відчували себе цього дня «старими студентами». Вони згадували прекрасні дні своєї молодості. Це був і їх день також. Саме тому з легкістю і швидкістю день заснування одного університету став загальним студентським святом усієї країни. Тетянин день святкувався всюди і потрібно сказати, що особливих відмінностей цього святкування не спостерігалося: урочистий акт в університеті, а потім веселощі і розваги. Найголовніше, що це свято об'єднувало професорів, студентів нинішніх і тих, що були ним по всій країні.

В Москві в 1918 році університетська церква була закрита. У 1923 році «архаїчна і безглузда Тетяна» була замінена в директивному порядку Днем пролетарського студентства. Проте зовсім викоренити пам'ять про старовинне студентське свято не вдалося. З тої пори Тетянин день радував студентів закінченням сесії, початком веселих зимових канікул, та вже не офіційно.

А вже 25 січня 1995 року храм святої Тетяни був переданий Російській православній церкві і студентський Тетянин день відродився і святкується студентами й досі.

Зі святом, шановне студентство!