27 квітня в Солом’янській районній у місті Києві державній адміністрації пройшов семінар для заступників директорів з виховної роботи вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації, дільничих інспекторів міліції Солом’янського РУ ГУ МВС України в місті Києві та керівників підліткових клубів за місцем проживання «Попередження сімейного насильства та жорстокого поводження з дітьми: сучасний стан та шляхи вдосконалення».

Тему семінару було висвітлено у виступах членів президії: Савицької О.В. — заступника голови Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації; Сафронової О. Ф. — головного спеціаліста відділу соціального інспектування та соціальної роботи із сім’ями Київського міського центру соціальних служб  для сім’ї, дітей та молоді; Кустової І. В. — начальника відділу у справах сім’ї, дітей, молоді та спорту Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації.

Із доповідями на семінарі виступили: Худоба І. Я. — ад’юнкт національної академії внутрішніх справ із доповіддю на тему: «Психологічне насильство над дітьми в сім’ї»; Троценко Н. М. — начальник відділу з питань організації профілактичної роботи служб у справах дітей Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації з доповіддю «Функції служби у справах дітей щодо попередження жорстокого поводження з дітьми та вчинення насильства над ними»; Родинський І. О. — головний спеціаліст відділу організаційно-методичної роботи, опіки та піклування управління охорони здоров’я Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації із доповіддю на тему: «Наслідки насильства в сім’ї»; Бочарова Н. м. — директор центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді із доповіддю «Організація роботи з надання соціальних послуг сім’ям, дітям та молоді, які зазнали насилля».

За даними Державного інституту статистики, 65% сімей в Україні страждають від різного роду насильства (фізичного, психологічного, економічного, сексуального). За 2010 рік лише в Києві було зареєстровано більше 100 тисяч звернень, здебільшого до правоохоронних органів, осіб, над якими було здійснено насильство, приблизно третина випадків насильства у сім’ї пов’язана із жорстоким поводженням з дітьми.

Більшість батьків замислюються, чи правильно вони себе поводять з дитиною. Звичайно, немає ідеальних батьків: усі мають труднощі й іноді не впевнені, чи добре виховують своїх дітей. Однією з проблем, що найбільше непокоїть батьків, є питання поведінки: що треба зробити аби діти поводилися добре? Скористайтеся нашими порадами.

Подавайте дітям приклад хорошої поведінки. Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. Ваша поведінка — приклад для наслідування.

Змінюйте оточення, а не дитину. Краще тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях, аніж потім карати дітей  за їхню природну цікавість.

Висловлюйте свої бажання позитивно. Кажіть дітям, чого Ви від них очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте.

Висувайте реальні вимоги. Запитуйте себе, чи відповідають Ваші вимоги віку дитини, ситуації, в якій вона опинилася. Ви маєте бути більш терпимими до маленьких та хворих дітей.

Не надавайте надто великого значення заохоченням і покаранням. В міру дорослішання дитини покарання і заохочення стають все менш результативними. Пояснюйте причину, яка впливає на ваше рішення. Прагніть до компромісу у спілкуванні із старшими дітьми, а з меншими — використовуйте тактику переключення уваги.

Обирайте виховання без побиття та крику. На початку це може здаватися результативним, однак незабаром виявиться: щоразу Ви змушені бити все з більшою силою, щоб досягти бажаного результату. Крик або постійні докори є теж шкідливими та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру. Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших.

Також ми пропонуємо Вам 10 кроків, щоб стати кращими батьками.

1. Любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини. Батьківська любов допомагає дитині формувати впевненість у собі, викликає почуття власної гідності.

2. Прислуховуйтесь до того, що говорить ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває.

3. Всі взаємостосунки, в тому числі й ті, що будуються на любові й довірі, потребують певних обмежень. Батьки самі мають визначити ці обмеження для дітей. Пам’ятайте, що порушення дітьми будь-яких обмежень є для них природним процесом пізнання, і не варто це розцінювати як прояв неслухняності. Діти почуваються більш безпечно, коли батьки також дотримуються визначених ними обмежень.

4. Сміх допомагає розрядити напружену ситуацію. Часом батьки бувають занадто серйозними. Це заважає їм сповна відчути радість батьківства. Вмійте побачити веселі моменти й дозволяйте собі сміх при кожній нагоді.

5. Намагайтесь побачити світ очима Вашої дитини і зрозуміти її почуття. Пригадайте, як Ви почувалися, коли були дитиною, і яким незрозумілим здавався Вам світ дорослих, коли з Вами чинили несправедливо.

6. Хваліть і заохочуйте дитину. Сподівайтеся, що дитина поводитиметься добре, й заохочуйте її докладати зусиль для цього. Хваліть дитину за хорошу поведінку.

7. Поважайте свою дитину так, як поважали б дорослого. Дозвольте дитині брати участь у прийнятті рішень, особливо тих, що стосуються її. Прислухайтеся до думки дитини. Якщо Ви змушені сказати дитині щось неприємне, подумайте, яким чином Ви сказали б це дорослому. Вибачайтеся, якщо вчинили неправильно по відношенню до дитини.

8. Плануйте розпорядок для дитини. Малі діти почуватимуться більш безпечно, якщо дотримуватимуться чіткого розпорядку дня.

9. У кожній сім’ї є свої правила. Будьте послідовними при їх дотриманні і намагайтеся виявляти певну гнучкість щодо дотримання цих правил маленькими дітьми. Діти можуть бути введені в оману, якщо одного дня правило виконується, а іншого — відміняється.

10. Не забувайте про власні потреби! Коли батьківство починає надто нагадувати важку працю, і Ви відчуваєте, що Вам бракує терпіння, приділіть трохи часу лише собі. Робіть те, що приносить вам задоволення. Якщо ви розумієте, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на дитину, образити, принизити чи вдарити її. Залиште дитину на кілька хвилин, порахуйте до десяти і заспокойтеся.

Діти часто не розуміють, чому їх покарано. Дослідження доводять, що вимоги дорослих часто видаються дітям незрозумілими. Пам’ятайте, коли дитина дістала ляпас, вона стає надто сердитою, знервованою та збудженою, тому не може зрозуміти, за що і чому її покарано.

Допомагайте дітям вести себе краще, даючи їм вибір. Не сперечайтеся з дітьми про справи, які не мають великого значення. Дозволяйте їм зробити вибір: нехай вони самі вирішують, у що одягатися чи що їсти. Це попередить прояви образи та непокори з боку дитини. Вона не дорікатиме, що ви її постійно контролюєте.

Діти мають право на позитивне ставлення до себе. Уряд україни зобов’язався дотримуватись принципів Конвенції Організації об’єднаних націй про права дитини. В ній виголошено, що діти мають права, одним з яких є право на захист від будь-яких форм фізичного і психічного насильства та навмисного приниження.

Тисячі українських дітей страждають від жорстокого поводження. Діти мають право на захист від приниження та насильства. Про факти жорстокого поводження з дітьми або реальну загрозу їх вчинення повідомте службу у справах дітей чи соціальну службу або зателефонуйте на Всеукраїнську дитячу лінію «Телефон Довіри»: 8 800 500 21 80 (дзвінки безкоштовні). Якщо у Вас виникли питання про факти сімейного насильства або реальну загрозу їх вчинення зателефонуйте до Національної «гарячої лінії» з питань протидії насильству: 0 800 500 33 50 (всі дзвінки в межах України безкоштовні).