Перш ніж порадити як цікаво провести Великдень, розповімо про саме свято. Отже, Вели́кдень — день, у який християни святкують Воскресіння Ісуса Христа, що сталося на третій день по його смерті, причому день смерті вважається першим днем. Свято називають також Пасха або Паска. Є найважливішим християнським святом, котре виказує радість з приводу перемоги Божого Сина над Смертю та вічним Забуттям. У Воскресінні християни бачать підтвердження життя після смерті, що і є головним змістом святкування.

В Україні святкувати Пасху почали наприкінці першого тисячоліття, з приходом християнства. Ісус Христос, за біблійним сюжетом, воскрес рано-вранці і Воскресіння супроводжувалось великим землетрусом — ангел небесний відвалив камінь від дверей гробу Господнього. На світанку жінки-мироносиці Марія МагдалинаДіва Марія, мати Якова та Соломія прийшли до гробу з пахощами, щоб покрити тіло Ісуса, але побачили відвалений камінь і порожню труну. Тоді схвильованим жінкам з'явився ангел та сповістив про Воскресіння Господнє.

Слово «Пасха» походить від назви старозаповітного свята песах, що святкували юдеї в пам'ять про звільнення від єгипетського полону. Пасхальне ягня в юдеїв стало прообразом Христа, тому Христос іменується ще Агнцем Божим, Агнцем Пасхальним, Пасхою.

Дата Великодня має випадати на першу неділю після першого весняного повного місяця, яка наступає після весняного рівнодення. Якщо станеться так, що на цю неділю припаде і єврейська Пасха, то святкування Великодня переноситься на наступну неділю. Щоб уникнути помилки при визначенні Великодньої неділі, постановлено також, що єпископ Александрії повинен повідомляти дату Великодня щороку наперед.

До Великодня віруючі готуються впродовж семи тижнів Великого Посту — одного з найсуворіших постів — саме стільки часу провів Ісус Христос у пустелі. Вважається, що у ці дні душа віруючого повинна прислуховуватися до страждань Господа, котрі пережив Ісус Христос в людській подобі в останні дні. Ці сім тижнів називаються седмицями. Останній тиждень перед Пасхою називається Страстна Седмиця.

Особливе значення має Великий четвер — день, коли Ісус разом зі своїми учнями під час Таємної Вечері розділив останню трапезу. Цей день ще називають Чистий Четвер, і всі православні по можливості намагаються причаститися. Ввечері в церкві читають 12 Євангелій, де розповідається історія Христових Страждань.

У Страсну П'ятницю з церкви виносять плащаницю — шматок тканини, в яку було загорнуто тіло Христа після зняття з хреста, та на котрій зображено його у труні. У цей скорботний день приписується нічого не їсти. У давніші часи християни після суботньої літургії не йшли з церкви, а залишались там до ночі, харчуючись хлібом і вином. Під час служби священики міняють буденний одяг на святковий.

У ніч Воскресіння Христа проводиться святкове богослужіння (Великодня Служба Божа), святяться паскияйця та інші страви. Таким чином церква благословляє віруючих після тривалого посту знову вживати «скоромне», тобто їсти непісні страви. Багатий великодній стіл — символ небесної радості і символ вечері Господньої.

Великодня Служба Божа триває всю ніч. Її найурочистіший момент настає опівночі, коли священик сповіщає «Христос воскрес!», а всі присутні відповідають «Воістину воскрес!» Після служби процесія тричі обходить навколо церкви — хресний хід, а потім починає процес освячення обрядових пасхальних страв: пасоккрашанок, ковбас, хріну та інших страв (залежно від місцевості). Господині збирають їх у кошики, прикрашені вишиваними рушникамибарвінком і свічками. Після церковної служби розходяться по домівках і починають «розговлятися».

Розговляються, насамперед, освяченим яйцем. Окрім паски та яєць (крашанок та писанок), серед освяченого може бути смаженинаковбасарибасирчасникполинхрін,сіль та вино, баранчик — символ Ісуса Христа, ягнятка Божого. Люди вірили, що покладений у кошичок баранчик гарантуватиме прихильність сил природи і оберігатиме від стихійного лиха.

Нарешті, всі входили до хати, де господар благословляв дітей, що ставали перед ним навколішки: «Аби вам розум так скоро розв'язувався, як ці бесаги (торба) скоро розв'язуються». У кого була дівчина на видданні, клали їй паску на голову: «Аби-сь у людей була така велична, як ця паска пшенична!» Малу дитину клали в спорожнену від свяченого торбу: «Аби-сь так скоро росло, як паска скоро росте» Після розговін молодь ішла звичайно під церкву, де розпочиналися великодні забави — веснянки, такожгагілки або гаївки у супроводі відповідних пісень. У житті молоді великодні забави були початком вулиці, що розпочиналася великоднім тижнем і тривала аж до осені.

На Великдень всі мають веселитися, бо хто буде сумувати в цей день, сумуватиме і весь рік. Якщо хтось помирає на Великдень, то вважається, що його щаслива душа піде просто до неба, бо того дня «небо отворено». Після розговін починали дзвонити надзвіниці, — а хто перший задзвонив, той найперший обробить жнива і буде в нього найкраще збіжжя. Дзвонили в дзвони ввесь день, а потім ще й другого та третього дня.

Великодній понеділок зветься Обливаним. За традицією хлопці обливають дівчат водою. Ті ж можуть віддячити їм тим самим у вівторок. Серед інших великодніх звичаїв відомо ще один, який полягає в розкладанні вогнищ на всю Великодню ніч навкруги церкви. Вважається, що цим вогнем очищується повітря і звільняється земля від усяких нечистот на добрий врожай. Цей вогонь вважається святим і мусить сам погаснути.

Тепер, розповівши про історію Великодня, пропонуємо вам кілька варіантів його відсвяткувати.

Православная Святыня (тур в Почаевскую Лавру)

Дата: 14−15.04.12 г.

Стоимость: 740 грн...

1 день

08:00 Выезд из Киева от Южного железнодорожного вокзала на комфортабельном автобусе.

Прибытие в Почаев. Поселение в отеле «Reikartz Почаев». Обед (постное меню).

После обеда — экскурсия в Почаевскую Свято-Успенскую Лавру*   -  одну из величайших святынь православного мира. Как гласит легенда, Почаевская Лавра основана в 1527 году. Святыня хранит много секретов, вот лишь некоторые из них: чудотворная икона Почаевской Божьей Матери, камень, на котором отпечатался след стопы Божьей Матери — из-под него теперь бьет источник целебной воды. Также здесь храняются мощи преподобных Иова и Амфилохия. Вы попадете на настоящее чудотворное событие. Вас ждет «святая служба», пение на службе по истине прекрасно!

Отдых в номерах.

2 день

Завтрак. Выселение из отеля. Переезд к святому источнику Св. Анны*. По желанию — омовение в озере, которое по легенде исцеляет от всех болезней и очищает от грехов.

Выезд в Киев. Прибытие около 19:00.

* Всем следует иметь соответствующий вид для посещения Лавры: женщины в юбках и с покрытой головой (платки и юбки можно взять напрокат), а также тем кто будет окунаться в источнике Св.Анны — купательские принадлежности.

Детальная информация http://www.kraina-ua.com/tours/pisanki

Мастер-класс по росписи писанок

Дата: 14.04

Стоимость: 120 грн...

Согласно древней гуцульской легенде, Украина существует до тех пор пока люди расписывают писанки. Если же этот обычай забудется, то прикованное в недрах Карпат чудовище порвет свои узы и уничтожит все вокруг. В год, когда писанок мало, оковы чудовища слабеют, и зло распространяется по миру, когда много писанок, чудовище неподвижно, ибо любовь побеждает зло.

И чтобы любви и добра в жизни было много приглашаем вас посетить мастер-класс по росписи писанок. Где вы познакомитесь с древними украинскими традициями росписи, узнаете значения узоров и изображений, научитесь создавать писанку по всем украинским канонам.

Место проведения: м. Крещатик, ул. Липская 16.

Начало мастер-класса в 12:00.

Продолжительность: 3 часа.

Запись на тренинг обязательна (http://www.kraina-ua.com/tours/pisanki). Количество мест ограничено.